Бугаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Село Бугаївка включає в себе десять колись окремих населених пунктів, серед яких власне Бугаївка, Слюзівка та Стовбуваха, де і були школи. Перші школи в сільській місцевості виникають після ліквідації кріпосного права в Російській імперії у 1861 р. Першу церковно-приходську школу було відкрито у 1862 р. в селі Стовбувасі при місцевій Свято-Духовській церкві. Такі школи утримувалися за рахунок грошей, які виплачували батьки учнів. Навчання в школі проводив місцевий священик. У школі вивчали Закон Божий, церковний спів, читання і письмо, давалися початкові знання з арифметики. Навчання починалися і закінчувалися молитвами.

Свідоцтво про закінчення Стовбувахівської церковно-приходської школи, видане Довгому Івану Тимофійовичу 22 липня 1916 року

Земська однокласна школа була відкрита в селі Стовбувасі у 1875 році на кошти місцевого поміщика, дворянина, титулярного радника, 35-річного Миколи Валеріановича Булюбаша. Сам Микола Валеріанович закінчив Київський університет святого Володимира, який було відкрито у Києві у 1834 році, працював учителем суспільних наук в Новгородсіверській та Білоцерківській гімназіях. Земська управа призначила учителя, законовчителя та обслуговуючий персонал, виділила їм ставки, закупила підручники і посібники та зобов’язалася ремонтувати приміщення.

З самого початку роботи школи, населення ставилося до школи і навчання з недовірою, а тому і кошти, які виділялися общиною, були мізерними. Приміщення не ремонтувалося і почало руйнуватися. Земство навіть хотіло закрити школу. Тільки дякуючи місцевій поміщиці і новому опікунові Єлизаветі Степанівні Довбні, яка у 1891 році за свій рахунок побудувала нове приміщення, школа продовжувала діяти. На будівництво нового приміщення було витрачено 200 крб. Це була мазанка з глини, вкрита очеретом.

Прийом учнів до школи проводився з 1 вересня по 1 жовтня. Навчання починалося 18 жовтня і тривало до 11 травня. Учні вчилися в одну зміну.

У школі було:
- 18 назв підручників для учнів (300 екземплярів);
- 23 книги для учителів;
- 207 книг у бібліотеці для позакласного читання;
- 67 журналів для читання.

З наочних посібників були: карта Палестини і європейської частини Росії, глобус, арифметичний ящик і рахівниця. Підручники і посібники учні отримували безкоштовно. Плата за навчання не бралася.

У школі вивчали російську мову та читання, історію і географію, арифметику, слов’янську мову і правопис. Особливу увагу приділяли Закону Божому. Не викладалися співи, гімнастика і ручна праця. Навчання велося російською мовою.

На 17 січня 1895 року у школі було 67 учнів, з яких 5 дівчаток і 62 хлопчики, всі православні.

Слюзівська початкова школа, побудована у 1902 році. Зараз тут знаходиться Бугаївська дитячо-юнацька спортивна школа по боротьбі самбо і дзюдо

Законовчителем був сорокатрирічний Яцута Григорій. Він закінчив духовну семінарію, був місцевим священиком і вісім років працював у школі. Жив у власній квартирі, одержував у школі платню у розмірі 60 крб. на рік. Учителькою була двадцятип’ятирічна дворянка Ольга Щепель. Вона закінчила гімназію, одержала диплом на звання домашньої учительки і два роки працювала у школі. Одержувала платню у розмірі 224 крб. на рік та 24 крб. за оплату квартири, була неодружена.

На екзаменах перевіряли знання Закону Божого, написання диктанту, читання і переказування прочитаного, розв’язування задач усно і письмово на чотири дії на прості та іменовані числа. Перевіряли правила по арифметиці та вміння читати Євангеліє. Дев’ять учнів одержали свідоцтво про закінчення школи з нагородою в 4 крб., три учні одержали похвальні листи. Недоліком була тіснота і неможливість через це відкрити друге учительське місце. Бажаючих учитися було більше, ніж могло вмістити приміщення школи.

У 1902 році було побудовано церковно-приходську школу і в селі Слюзівці. На той час Слюзівка відносилася до приходу Стовбувахівської Свято-Духовської церкви, тож уже згадуваний священник Григорій Яцута читав Закон Божий і в вищеназваній школі.

Козаки Бугаївсько-Тоцьківської козачої общини вирішили побудувати власну школу, яка б обслуговувала населення всіх хуторів, що входили до цієї общини. До осені 1909 року школа була вже готова. Шкільне подвір’я обгородили, обсадили тополями, посадили сад. Це була дворічна церковно-приходська школа, яка відносилася до приходу Броварківської Різдвяно-Богородицької церкви. В школі вчили писати, рахувати, давалися певні знання з історії та географії. Обов’язковим було вивчення Закону Божого. Два рази на тиждень у школу приїздив броварський священик Гвоздевич Тихін Федорович. Учителем був Бондаренко Устим Маркісович. В кінці навчального року учні здавали екзамени при Броварській школі. За кожного учня, який успішно склав екзамени, учитель додатково отримував 10 крб. Коли ж учні виявляли слабі знання, вчителі отримували попередження, а то і звільнялися з роботи.

Бугаївська семирічна школа, побудована в 1909 році

По закінченню Громадянської війни та воєнної інтервенції відновили свою роботу сільські школи нашого краю. Заняття проводилися з 1 вересня по 20 травня. Так було записано в постанові. А фактично заняття в школах починалися, коли діти переставали пасти худобу, і закінчувалися, коли виганяли худобу на пастівник. В цей період селяни жили ще одноосібно і кожна сім’я окремо випасала свою худобу, а діти були пастухами. Так що, не постанова керувала школою, а сам устрій життя селян та їхніх дітей. І так продовжувалося аж до створення колгоспів.

В 1932 році завідуючим Бугаївської початкової школи був Татаркін О.І. Учителями працювали Лепетуха Ольга та Дзюгань Олена Антонівна. Одночасно з початковою школою в Бугаївці працювала така ж сама школа у Слюзівці, якою завідував Малодід Іван Семенович. У 1933 – 1934 навчальному році у Слюзівській школі було відкрито 5 клас. Таким чином, Слюзівська початкова школа була реорганізована у семирічну. З серпня 1934 року завідуючим Бугаївської початкової школи став Замикула Іван Григорович, учителем працював Шестидесятний Петро Михайлович.

Початкова школа працювала також у селі Стовбуваха. Учителями у даній школі були: Турчин Марія Орестівна, Шиловський Іван Степанович, після його смерті учителем став Пшеничний Петро Михайлович та Гладир, пізніше по чоловікові Бабич Олександра Федорівна. З 1951 року учителями початкових класів тут працювали Кісліченко Анастасія Андріївна, вона ж і завідуюча школи, та Чорнобай Євдокія Максимівна.

З 1 січня 1936 року Бугаївська початкова та Слюзівська семирічна школи злилися в одну – Бугаївську семирічну школу. Директором новоутвореної школи було призначено Гавриша Петра Даниловича. Учителями в цей час працювали: Замикула І.Г., Козуб С.І., Ломонос П.М., Риженко І.К., Сьомак Ф.С., Капинос Ф.П., Синьоокий О.І., Бочко П.П., Шестидесятний П.М., Панасенко М.І., Варич М.П., Скребець І.О. У 1936 році відбувся перший випуск сьомого класу. До війни школа випустила близько двохсот учнів.

З жовтня 1943 року, після визволення сіл, знову запрацювали сільські школи. Директором Бугаївської семирічки було призначено Халаша Г.Д. В 1945 році повертаються з війни учителі Риженко Іван Кирилович, Шестидесятний Петро Михайлович та Замикула Іван Григорович, якого і було призначено директором школи.

До 1967 року по Бугаївській сільській раді значилося три шкільних приміщення: початкова школа в Слюзівці (зараз у цьому приміщенні знаходиться Бугаївська спортивна школа по боротьбі самбо та дзюдо), початкова школа у Бугаївці (зараз у цьому приміщенні проживає сім’я Лободи Олександра Васильовича) та семирічна школа в Бугаївці. Після будівництва нової школи в селі у старому приміщенні колишньої семирічки була сільська спортивна школа. З часом приміщення цієї школи почало руйнуватися і його було ліквідовано.

Директорами свого часу були Крупко П.І., Акулов Микола Іванович та з 1959 по 1967 рік Калашник Іван Опанасович.

У 1967 році у Бугаївці було введено в експлуатацію нове приміщення восьмирічної школи. До листопада цього року директором школи і організатором усіх робіт по її будівництву працював Калашник І. О. З листопада 1967 року директором школи було призначено Кругляк Нелю Миколаївну.

Бугаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів, побудована в 1967 році

У 1986 році на базі Бугаївської восьмирічної школи було відкрито 9 клас. Так, домаганнями батьків та учителів, у селі було відкрито середню школу. Спочатку це була десятирічна, а з 1989 року – одинадцятирічна школа. Трудовий колектив з 1981 р. по 1989 р. очолювала Гардаш Тетяна Петрівна.

У 1989 році вперше в історії школи педагогічний та учнівський колективи обирали адміністрацію школи. На альтернативній основі, шляхом таємного голосування, директором школи було обрано Арбачевську Лесю Сергіївну.

З 1994 по 2011 р. педагогічний колектив Бугаївської середньої школи очолював Феденко Олександр Олексійович. З 2011р. директором школи працює Підгірна Алла Іванівна, заступник директора по навчальній роботі Малик Світлана Петрівна, заступник директора з виховної роботи Мазур Микола Вікторович. На даний час у школі працює 21 учитель, навчається 110 учнів.

У шкільному фойє є зал української символіки. На першому поверсі приваблює дітвору і батьків красою підводного світу та його мешканців великий акваріум, подарований школі базовим підприємством. Піднімаючись на другий поверх по правому крилі, ви потрапляєте в картинну галерею, де розміщені картини, подаровані школі її випускниками. Піднімаєтеся по лівому – і ви потрапляєте у казковий світ дитячої творчості, де розміщені картини, вишиті учнями нашої школи. Тут і видатні українці, і казкові персонажі, і чудові українські пейзажі.

На другому поверсі оформлено зал рушника. Тут можна побачити українські вишивані рушники з різних куточків України. У школі є бібліотека з достатньою для функціонування школи художньою та спеціальною літературою.

Колектив школи. 2012 рік

У лівому крилі школи знаходиться шкільна майстерня. Тут учні здобувають необхідні знання по обробці дерева і металу, привчаються працювати на різних металообробних та деревообробних верстатах. Неодноразово учні школи отримували з даного предмета призові місця на районних олімпіадах.

Прямий шлях з коридору веде нас до шкільного спортивного залу. Це велике і світле приміщення, де проводяться шкільні та міжшкільні спортивні змагання, різноманітні конкурси та інші масові заходи. Тут учні прикрашають новорічну ялинку і проводять ранки та вечори, присвячені новорічним святам.

У правому крилі школи знаходиться актовий зал та шкільна їдальня. Тут проводяться різні масові свята, відкриті виховні години, концерти та вистави. Тут же шкільні кухарі готують для дітей смачні обіди.

Школа гордиться і своїми випускниками різних років. Багато випускників за свою трудову діяльність нагороджені урядовими нагородами. Зінченко Марія Іванівна, Петля Гаврило Андрійович, Михайленко Ганна Трохимівна, Ротко Параска Герасимівна та Рець Андрій Данилович нагороджені орденами Леніна. Мечет Марія Іванівна та Кісліченко Володимир Петрович – орденами Трудового Червоного Прапора. Скоку Петру Федоровичу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

Голова сільської ради Слюсар Павло Савович нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Передові доярки Глобинського району Олена Тихонівна Омельченко нагороджена орденом «Знак пошани», Давиденко Ганна Степанівна – орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани», а Пальчун Олена Антонівна – двома орденами «Знак Пошани», ланкова Шушвал Марія Семенівна – орденами «Знак Пошани» та «За мужність», Магда Марія Іванівна та Магда Іван Михайлович – орденами Трудового Червоного Прапора. Ще багато випускників школи отримали ордени та медалі за трудову доблесть на благо Батьківщини. Лихопуд Василь Максимович нагороджений орденом Червоної Зірки та багатьма медалями.

Олійник Сергій Миколайович, майстер спорту з боротьби самбо, обирався головою районної ради, очолював районне спортивне товариство «Колос», викладач Полтавської юридичної академії, заслужений тренер України.

Прядко (Кіндратенко) Антоніна Іванівна обиралася головою міської ради міста Комсомольська-на-Дніпрі. Ануфрієв Олег Анатолійович та Дешко Микола Олександрович (майор міліції у відставці) обиралися сільськими головами села Бугаївки. Компанієць Катерина Іванівна та Коротич Віталій Вікторович зараз працюють сільськими головами сіл Бугаївка та Горби.

Випускник школи Ануфрієв Валерій Миколайович закінчив педінститут і певний час працював учителем біології нашої школи. По закінченні навчання в академії керівних кадрів при Президентові України, працював у Глобинській та Кременчуцькій райдержадміністраціях.

Микола Андрійович Ляшенко - засновник і директор Бугаївської дитячо-юнацької спортивної школи по боротьбі самбо і дзюдо, майстер спорту міжнародного класу, з 1972 по 1976 роки член збірної команди СРСР по боротьбі самбо і дзюдо, чотириразовий чемпіон СРСР, учасник чемпіонатів світу та Європи.

П’ять наших випускників були учасниками Афганської війни, це Бабич Станіслав Олексійович, Довгий Анатолій Юрійович, Ковалик Іван Іванович, Тимець Іван Миколайович та Федорченко Анатолій Петрович.

Десятки учителів та лікарів, офіцерів Збройних Сил та працівників міліції, агрономів та зоотехніків, сотні шоферів та трактористів, тисячі простих хліборобів вийшли зі стін Бугаївської школи. Та де б вони не були, завжди відвідують свою рідну школу, бо всі вони родом з дитинства, зі школи.

Автор статті: Ткаченко Павло Афанасійович, учитель історії Бугаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Книга: Павло Ткаченко "Історія школи" Завантажити